Мовленнєва ситуація – обставини, за яких відбувається спілкування: місце, час, особистість партнера (партнерів), соціальні ролі учасників.

         Учасники спілкування залежно від мети, намірів можуть виконувати безліч ролей: порадник (готовий допомогти), «супермен», господар становища, жертва, контролер ( усіх навчає і контролює), бунтівник, ловелас, «правильний», діловий, турботливий, терплячий, свідомий, простак тощо.

         Комунікативний намір -  це рух до комунікативної мети: констатувати факт, запитати, звернутися з проханням тощо.

         Мовленнєва тактика зумовлена намірами.  У різних ситуаціях спілкування використовують різні тактики.

У діловому спілкуванні виокремлюють такі мовленнєві тактики:

- раптовість ( використання невідомої слухачам інформації);

- провокація ( на короткий час викликається реакція незгоди з інформацією);

- посилання на авторитети ( учених ,діячів культури тощо);

Залучення елемента неформальності ( розповідь про власні помилки і їх наслідки);

- гумор (парадокси, жарт для створення невимушеної атмосфери);

- «чорне» опанування (партнеру по спілкуванню ставляться декілька запитань, щоб на жодне з них він н відповів).