Слово -  найважливіша структурно-семантична  одиниця мови, що являє собою єдність звукового чи графічного знака і значення.  Із слів складаються речення – основний засіб вираження думки.  Усі слова, що вживаються в мові, становлять її   лексику  ( від грецьк.  Lexsis -  слово), або словниковий склад.

         Найважливіша функція слів – називна.  Слова можуть називати предмети, явища, ознаки дії, стан тощо.  Співвіднесеність слова з певним поняттям, явищем дійсності називається лексичним значенням слова.

Слова української мови поділяються на  однозначні і багатозначні.  Однозначність є характерною ознакою термінів будь-якої галузі. Багатозначні слова мають кілька значень. Значення багатозначних слів поділяються на прямі і переносні. Основне, вихідне значення називається прямим.  Воно звичайно є нейтральним, позбавленим образності.

         Багатозначність – один із найважливіших шляхів розвитку словникового складу мови.  Але в окремих сферах ( зокрема офіційно-діловій)  існують певні обмеження щодо функціонування багатозначних слів.  Так, зважаючи на те, що науковий і офіційно-діловий стилі вимагають максимально точного позначення понять, у наукових працях, офіційних документах переважають однозначні слова, а багатозначні вживаються лише у прямому значенні, що забезпечує правильне сприйняття тексту.

         Необхідно пам’ятати, що  першим правилом вибору слова у будь-якій сфері спілкування є чітке знання мовцями його значення.  При вживанні слова у неправильному значенні зміст висловлювання стає перекрученим, спотвореним, незрозумілим, отже, спілкування може втратити свою ефективність.  Невмотивоване використання слів забруднює мову, а у спілкуванні людей воно може стати причиною непорозуміння, а то й конфлікту

         Серйозну небезпеку для мови становить явище, яке дістало назву «суржик». Цей термін запозичений із сільськогосподарської галузі - із млинарства. Суржиком називалась суміш зерна – жита, пшениці, ячменю, вівса, а також борошно з такої суміші. Зрозуміло, що це борошно низького ґатунку. Суржиком називають ще одну суміш – мовну, яка нерідко стає об’єктом для глузування.

         Суржик неприпустимий у спілкуванні. Однак чуємо російсько-українську мішанину  не лише у побутовій мові, а й у професійній та офіційно-діловій сферах.

Так, дуже часто замість українських слів можна почути російські або схожі на них:

                   Правильно                                                Неправильно

         Папір                                                                  Бум ага

         Аркуш                                                                Лист

         Кошторис                                                           Смета

         Митниця                                                             Таможня

         Тези                                                                    Тезиси

Відрядження                                                      Командировка

         Наступний                                                          Слідуючий

         Оголошення                                                       Об’ява

         Іноді російські слова набувають українського звучання ( бувший, віддихати, вмішуватися,  всігда, міроприємство, надобність, обіщати), але такі перетворення не роблять їх українськими. Замість них треба вживати: колишній, відпочивати, втручатися, завжди, захід, потреба, обіцяти.

         Типовою помилкою, яка створює суржик, є калькування ( переклад по частинах) російських виразів. Дослівний переклад з російської мови речень

 «  Собрание состоялось вчера »  дасть речення, що відповідають нормам української мови – «Збори відбулися вчора»

         У багатьох випадках  калькування спричинює утворення не властивих українській мові конструкцій, наприклад, ненормативних словосполучень.

          

Джерелом неправильного слововживання може бути  нерозрізнення слів російської та української мов, що звучать однаково ( чи схоже), але мають різні значення ( так званих міжмовних омонімів)

Словник міжмовних омонімів

Російська мова	Українська мова
Баня ( лазня)	Баня ( верхівка, маківка церкви, рос. «купол»)
Заказывать  ( замовляти)	Заказувати (забороняти, рос. «запрещать»)
Злодей ( лиходій)	Злодій ( той, що краде , рос. «вор»)
Лечить ( лікувати)	Лічити ( рахувати, рос. «считать»)
Лишить ( позбавити)	Лишити ( залишити, рос. «оставить»)
Стилістика.  Тема    .Лексика ОДС
Луна ( місяць)	Луна ( хвиля, відбита від перешкоди , рос. «эхо»)
Мшать ( заважати)	Мішати ( розмішувати , рос. «размешивать»)
Неделя ( сім днів тижня)	Неділя ( сьомий день тижня, рос. «воскресенье»)
Орать ( репетувати)	Орати ( обробляти землю , рос. «пахать»)
Рожа (  морда)	Рожа ( мальва)
Уродливый ( потворний)	Вродливий (красивий, гарний ,  рос. «красивый»)
Час ( година)	Час ( рос. «время»)

При перекладі з російської мови необхідно враховувати, що багатозначні російські слова не обов’язково відтворюються багатозначним українським словом.

         Наприклад, російський іменник отношения  передається кількома словами : відношення, відносини, стосунки, ставлення.

Пароніми у діловому мовленні

          До типових помилок у слововживанні належить нерозрізнення мовцями паронімів – слів, близьких за звучанням, але різних за значенням (напр. земельний – земляний; особистий – особовий).

         Виділяють пароніми різнокореневі  ( боцман – лоцман, дистанція – інстанція,  розбещений – розпещений)

         і спільнокореневі ( людський – людяний, увага – уважність, збіднити – збідніти). Спільнокореневі пароніми відрізняються  суфіксом, префіксом, закінченням ( подвижник – сподвижник, стримувати – утримувати, адресат – адресант,  адрес – адреса).

         Більшість паронімів близькі за походженням і, отже, виявляють певний змістовий зв'язок  (рятівник – той, хто врятував когось або щось =

рятувальник – той, хто професійно займається рятуванням когось, чогось).

         Виділяються пароніми, що об’єднуються антонімічними зв’язками  ( адресат( кому адресується) – адресант ( хто надсилає);  персона грата  (особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного представника схвалюється урядом країни)– персона нон грата  ( особа, кандидатура якої 

на посаду дипломатичного представника викликає заперечення ряду держави)

         У деяких випадках пароніми можуть уживатися як синоніми:  (проводити ( провадити) дослід; засвоїти (освоїти) матеріал, але це не означає, що властива кожному з них лексична сполучуваність абсолютно ідентична: засвоїти урок, але освоїти виробництво.

         Звукова подібність паронімів спричинює невмотивовані взаємозаміни цих слів. Саме тому необхідно з увагою ставитись до слів із схожим звучанням , з’ясовувати відтінки їх значень. Перевірити значення паронімів можна за тлумачним словником, спеціальним словником паронімів, а також за довідником культури української мови.

         Значна частина паронімів використовується в офіційно-діловому мовленні, отже, розрізнення їх є актуальним і для ділової мови.